Як помити вінілову платівку: 4 способи вдома, переваги і недоліки кожного

Спершу — чого не робити ніколи

Список короткий, але кожен пункт коштує платівки:

• Побутова хімія — засоби для посуду, скла, мило. Лишають у канавці плівку, яка потім збирає пил активніше за сам вініл.
• Вода з-під крана. Висохне — у канавці залишиться кальцій. Тільки дистильована.
• Спирт на шелакових платівках на 78 об/хв. Він розчиняє саму платівку, а не бруд.
• Сухе протирання ганчіркою по запиленій поверхні: пісок під тканиною працює як абразив і малює концентричні риски. Це головна причина мікроподряпин у домашніх колекціях.
• Мікрохвильовка, посудомийка, фен на гарячому — вініл починає вести від 60 °C.

Спосіб 1. Вуглецева щітка

Найдешевший інструмент і єдиний, яким варто користуватися щоразу перед прослуховуванням. Тонкі вуглецеві волоски знімають поверхневий пил і водночас відводять статичний заряд.

Тримайте щітку нерухомо на платівці, що обертається, три-чотири оберти, потім плавно зведіть до краю — не піднімайте вертикально, бо зібраний пил повернеться на поверхню.

Мінус: знімає тільки те, що лежить згори. Пил, який голка вже втоптала у стінку канавки, щітка не бере.

Спосіб 2. Дистильована вода й мікрофібра

Змочіть безворсову мікрофібру дистильованою водою (не поливайте платівку), протріть по колу за напрямком канавки (в напрямку центру), не радіально. Протріть іншою сухою тканиною.

Працює краще, ніж здається, на нових платівках із залишками прес-форми — тим сірим налетом, який чути як шурхіт із першого програвання.

Мінус: вода без поверхнево-активної речовини не змочує стінки канавки повністю; на жирі результат майже нульовий.

Спосіб 3. Розчин з ізопропанолом

Робоча пропорція, з якою важко зробити гірше: 4 частини дистильованої води, 1 частина ізопропилового спирту 99%, одна крапля неароматизованого сурфактанту на пів літра. Спирт знижує поверхневий натяг і розчиняє жир, сурфактант дає змочування.

Наносьте мʼякою аплікаторною подушечкою по колу, лишіть на пів хвилини, зніміть залишки й одразу просушіть. Ніколи не давайте розчину висохнути самому: він лишає розводи, які знову збирають пил.

Мінус: Ви обробляєте поверхню, а не глибину канавки. Стінка йде під кутом близько 45°, і механічно дістати туди подушечкою неможливо.

Спосіб 4. Побутова мийна машина

Вакуумні машини для платівок — вершина домашнього догляду: розчин наносять щіткою на обертанні й одразу знімають вакуумом, тож розводів немає. Це вже інша якість результату, ніж усе вище.

Мінус: метод залишається контактним — губка тре поверхню, і на кожен прохід припадає одна сторона. Плюс вартість машини має сенс десь від двохсот платівок у колекції.

А що з методом ПВА-клею

Легендарний спосіб: рівний шар клею на платівку, доба на висихання, потім плівку знімають разом із брудом. Він справді працює й справді дістає з глибини.

І все ж ми його не радимо. Якщо шар нерівний або на платівці є найдрібніша тріщина чи глибока подряпина, частина плівки лишається в канавці назавжди. Ризик малий, ставка — уся платівка.

Де закінчуються домашні методи

Усе перелічене знімає бруд із поверхні. Найгучніша частина шуму живе глибше — на стінках канавки, куди не заходить ні тканина, ні ворс, і де бруд утоптаний тиском голки.

Цю задачу вирішує ультразвук: кавітаційні бульбашки виникають у самій рідині, заходять у канавку разом із нею й лопаються всередині, відриваючи бруд від стінок без жодного контакту з поверхнею. Не тому, що це модно, а тому що це єдиний спосіб дістатися туди, куди не дістає ніщо інше.